Публічне управління та адміністрування

ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЕКСПЕРТІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СЕРІЇ ГРУПОВИХ ЕКСПЕРТИЗ

Олександр Євгенійович Архипов, Софія Анатоліївна Архіпова — Sun, 11 Sep 2016 00:00:00 +0300

Запропоновано технологію оцінювання рівня компетентності експерта безпосередньо із сукупності експертних оцінок, отриманих під час проведення серії групових експертиз. Індивідуальні оцінки представляються в метричній або ранговій шкалі. При цьому передбачається, що кожну групову експертизу можна інтерпретувати як ряд незалежних індивідуальних експертиз. Тоді результати серії таких групових експертиз, отриманих при груповому експертуванні множини (ряду) об'єктів експертизи, можуть бути представлені у вигляді сукупності послідовностей (рядів) індивідуальних експертних оцінок, що об'єднуються загальним протоколом групової експертизи. Впорядковані за об'єктами експертизи сукупності оцінок, отриманих від кожного експерта, являють собою вектор в багатовимірному просторі оцінок, розмірність якого задається числом об'єктів експертизи. Координатами цього вектора є кількісні значення індивідуальних оцінок, виставлених одним експертом кожному з об'єктів, що експертуються. Кожен вектор визначає точку в просторі об'єктів групової експертизи, яка є образом відповідного експерта.

Всі образи об'єднуються в кластер образів експертів. За підсумками кластеризації визначаються координати центру кластера, а потім для образу кожного з експертів розраховується його віддаленість (відстань) від центру. Введено шкальне перетворення, що дозволяє зв'язати величину цієї відстані з рівнем компетентності експерта. Запропонована регресійна модель, що зв'язує кількісну оцінку компетентності експерта з моментними характеристиками розподілу сукупності значень індивідуальних експертних оцінок, виставлених одним експертом. Використання цієї моделі істотно спрощує обчислення рівнів компетентності експертів.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

Євгенія Олександрівна Архипова — Sun, 11 Sep 2016 00:00:00 +0300

Визначені основні характеристики інформаційної безпеки та безпеки інформації, показані їх відмінності та спільні риси. Наведена характеристика основних властивостей інформації як суб’єкту захисту. Акцентовано увагу на неприпустимості зведення інформаційної безпеки до безпеки інформації. Показані наслідки негативного інформаційного впливу на свідомість людини.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД МОДЕРНІЗАЦІЇ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Юлія Олексіївна Бриль, Ростислав Іванович Пашов — Sun, 11 Sep 2016 00:00:00 +0300

У статті досліджується міжнародний досвід успішних ефективних систем управління кадрового забезпечення державної служби на прикладі таких країн, як Сінгапур, Канада, США, Казахстан. Показано, що система кадрової політики державної служби України повинна бути відкритою, передбачати постійне впровадження в систему управління інновацій та модифікацій, що відповідають викликам зовнішнього середовища.

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ФОРМА ПЕРЕТВОРЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СУБКУЛЬТУРИ

Ольга Ігорівна Божок — Sun, 11 Sep 2016 00:00:00 +0300

Досліджуються особливості механізму реалізації соціального партнерства в системі управлінських відносин, забезпечення якого залежить від світоглядних уявлень державних службовців. Світоглядний континуум державної служби представлений адміністративною субкультурою, яка визначається як комплекс духовно-ментальних чинників, усталених традицій, етичних норм, стереотипів, вкорінених у загальній культурі державного управління. Запропоновано думку, що успішне впровадження соціального партнерства обумовлюється трансформаціями соціокультурного виміру діяльності учасників партнерських відносин.

ДИНАМІКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ІНДЕКСІВ У ВИМІРАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Сергій Васильович Войтко — Sun, 11 Sep 2016 00:00:00 +0300

Доведено необхідність здійснювати аналіз динамічних процесів сталого розвитку. Розроблено модифікований (з врахуванням динамічних ефектів) індексний підхід до аналізу соціально-економічних процесів. Розроблено методику адаптації індексного методу до аналізу динаміки з використанням середнього арифметичного.

ІДЕЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Сергій Васильович Войтко, Аліна Юріївна Дубівка — Sun, 11 Sep 2016 00:00:00 +0300

Сучасна управлінська парадигма формується на засадах концепції сталого розвитку та комплексної інформатизації управлінських процесів. Основні ідеї сталого розвитку формуються за трьома напрямами: екологічним, соціальним, та економічним. Формування концепції сталого розвитку та її активна підтримка у міжнародних спільнотах, актуалізували становлення і розвиток її основних засад в Україні. Впровадження основ ідеології сталого розвитку у практиках окремих підприємств ставить перед сучасними управлінцями нові завдання, зокрема, це створення інформаційної платформи за допомогою якої стає можливим інформування співробітників про основні ідеї концепції сталого розвитку, налагодження корпоративної взаємодії серед працівників у досягненні комплексної стратегії організації у сфері сталого розвитку.

Інструментом популяризації цінностей сталого розвитку у спосіб комплексної інформатизації управлінських процесів постають платформи корпоративних інформаційних систем.

Таким чином, розробка, програмування та реструктуризація архітектури корпоративних інформаційних систем на підприємствах має відбуватися в рамках довготривалого планування діяльності організації, особливо у разі перспектив виходу її на міжнародний рівень. При спробах організувати управлінську діяльність «тут і зараз», необхідно осмислювати наслідки своїх рішень та зважати на важливість прийнятого рішення для майбутніх поколінь. Популяризація цінностей концепції сталого розвитку на платформах корпоративної інформаційної системи може транслювати корпоративну місію, цілі, цінності організації, безперервно нагадуючи працівникові, будь то менеджер, спеціаліст або технічний виконавець про корпоративну єдність у виконанні свого професійного обов’язку щодо збереження ресурсів.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ СОЦІАЛЬНИХ ІНЖЕНЕРІВ ТА ЇХНІЙ ПРАВОВИЙ СТАТУС

Євген Вікторович Дергачов — Sun, 11 Sep 2016 00:00:00 +0300

Метою статті є зазначення правового регулювання та визначення правового статусу правового інженера як суб’єкта соціоінженерної діяльності.

Соціальна інженерія – це наука про соціоінженерну діяльність, система знань про способи і методи трансформації соціологічних і спеціальних суспільно-наукових знань у соціальні програми, проекти і моделі створення нових і удосконалювання існуючих соціальних реальностей.

Існує чотири категорії професійних працівників, яких можна віднести до соціальних інженерів: соціологи різних служб, бюро, центрів, що за родом їхньої діяльності мають соціологічні знання і покликані вирішувати соціологічні проблеми і задачі відповідно до профілю їхніх організацій; професійну групу соціальних працівників, що мають справу з населенням, яке потребує соціального захисту; вчені-соціологи, представники вищих навчальних закладів, що займаються проблемами прикладної соціології і проведенням, як правило, на договірній основі, тих досліджень, що вимагають соціоінженерних знань; вищі органи державної влади – Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів, деякі галузеві міністерства і т.ін. – мають у своїй структурі такі допоміжні наукові підрозділи, що прямо пов’язані із соціальною макроінженерією.

Нормативно-правову основу соціальної роботи в Україні визначають юридичні документи, які умовно згруповані у чотири групи відповідно до суб'єктів їх видання: 1) міжнародні нормативно-правові акти (акти, декларації, пакти, конвенції, рекомендації, резолюції ООН, ВООЗ, МОП, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та ін); 2) внутрішньодержавні нормативно-правові акти (Конституція, закони, укази, розпорядження Президента України, постанови уряду України, накази, підзаконні нормативні-правові акти тощо); 3) документи органів місцевого самоврядування (обласні, районні, міські,селищні, сільські ради тощо); 4) рішення, накази, розпорядження керівників підприємств, установ та організацій.

НАУКОВЕ УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ ТА СИСТЕМАМИ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ СОЦІУМУ

Анатолій Анатолійович Мельниченко — Tue, 20 Sep 2016 00:00:00 +0300

В статті зроблена спроба розглянути феномен наукового управління суспільними
процесами як фактор забезпечення сталого розвитку суспільства. Автор вказує на необхідність відродження ідей наукового управління суспільством, реалізуючи їх через сучасні форми управлінської діяльності, зокрема через технології електронного урядування. Автор вказує на суперечливі тенденції залучення досягнень наукової діяльності до сфери управління, акцентуючи увагу на необхідності гуманізації управлінських відносин через трансформацію загальної системи суспільних відносин.

МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ – КЛЮЧ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Геннадій Арзуйович Нерсесян — Tue, 20 Sep 2016 00:00:00 +0300

В епоху постмодерну і технократичних концепцій прогресу суспільні проблеми не
можна вирішити лише завдяки техніко-технологічному поступу без розвитку морально-етичної сфери. Усі суспільні кризи – проблеми виключно управління, результат неадекватного управління соціумом і його цінностями. Стратегічне завдання – сформувати нову цивілізаційну модель розвитку на високих і непорушних нормах моралі і духовності.

ОНТОЛОГІЧНІ ВИМІРИ КОМУНІКАТИВНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Тамара Дмитрівна Польська — Tue, 20 Sep 2016 00:00:00 +0300

В статті розглядається взаємодія між людиною і технологіями, яка
проблематизується на нових етапах розвитку інформаційного суспільства і
проаналізований онтологічний поворот в медіа-дослідженнях, представлений пост-герменевтичною концепцією Х.У.Гумпрехта.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ЯК ФАКТОРУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА З УРАХУВАННЯМ ПОЛЬСЬКОЇ НАУКОВОЇ ДУМКИ

Яна Юріївна Цимбаленко — Tue, 20 Sep 2016 00:00:00 +0300

Сформульовані підходи до розуміння соціальної інженерії. Проблема технологічності перетворення соціальних інститутів суспільства є одним з найважливіших питань, що стоїть перед соціологією сучасного періоду, та особливо в період соціальної кризи. І польські, і українські науковці, спрямовують свої обґрунтування на так званий захист доцільності соціальної інженерії.

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УМОВАХ МЕРЕЖЕВОЇ ВІЙНИ

Світлана Анатоліївна Чукут — Sun, 11 Sep 2016 00:00:00 +0300

Розглянуто сутність та особливості ведення мережевої війни в Україні. Визначені найбільш вразливі складові електронного уряду і електронної демократії. Запропоновані першочергові кроки уникнення негативного впливу мережевої війни на процес впровадження електронного урядування в Україні.